Взаємовідносини влади і бізнесу в Києві проблем більше, ніж здобутків

Учасниками Всеукраїнського об’єднання підприємців «Нова Формація» є представники середнього бізнесу. Тільки в Києві вони надають 20 тис. роб. місць. Тому й говорити я буду передусім про проблеми розвитку малого та середнього бізнесу, що існують у столиці.

Якщо порівнювати з іншими великими містами, можна сказати, що сьогодні в Києві мале та середнє підприємництво (МСП) перебуває в непоганому стані. Але, і я в цьому глибоко переконаний, МСП та місто розвиваються не як цілісний організм, а паралельно, тобто взаємодії між київською владою і бізнесом практично немає. З одного боку, існує керівництво міста Києва з міським бюджетом, а з іншого — підприємництво, яке розвивається попри будь-які перешкоди.

Я наведу такий приклад, що свідчить про відсутність прямого зв’язку між київським керівництвом та малим і середнім бізнесом. Кілька років тому «Нова Формація» та ряд інших громадських об’єднань підприємців звернулися до Держкомпідприємництва та Адміністрації Президента України з ініціативою про створення громадських координаційних рад з питань розвитку підприємництва при органах місцевого самоврядування. Ця ініціатива ввійшла до Указу Президента України про підтримку підприємництва, що був підписаний 15.07.2000 р. Відтак з великим піднесенням ми взялися створювати Координаційну раду з питань розвитку підприємництва при Київському міському голові. До складу ради ввійшли представники громадських об’єднань підприємців та депутати Київради. Але після того, як представники об’єднань підприємців почали ставити київській владі досить гострі запитання (наприклад, куди витрачаються бюджетні кошти, чи проводився конкурс на виконання проектів, які оплачуються з бюджету міста), раду поступово перестали збирати на засідання, а потім узагалі змінили її склад, усунувши активістів, що намагалися з’ясувати реальний стан речей. Сьогодні громадські об’єднання підприємців не мають ні контактів, ні впливу на прийняття рішень міською владою; практично відсутній громадський контроль за використанням бюджетних коштів, у тому числі виділених на розвиток малого та середнього підприємництва в м. Києві.

Ще будучи членом Координаційної ради з питань розвитку підприємництва при Київському міському голові, я особисто голосував за виділення бюджетних коштів на розвиток малого та середнього підприємства в столиці орієнтовно на суму 80 млн. гривень на два роки. А коли я хотів дізнатися, куди були витрачені ці гроші, мені дали зрозуміти, що відповіді на це питання не буде.

Сьогодні я не намагаюся з’ясовувати ні з ким стосунки. I понад те, мене не цікавить, чи вкрали ті гроші, чи ні. Потрібно головне — побудувати принципово іншу, прозору форму прийняття рішень владою: кияни мають знати, куди витрачаються гроші міського бюджету (а це наші з вами гроші). Адже наразі громадськість не інформується, які рішення приймаються міською владою і на якій підставі.

Оскільки концептуальні основи управління таким великим містом, як Київ, не вироблені, існує дуже важлива проблема — відсутність механізму впливу членів міської громади на прийняття рішень. Кияни позбавлені права брати участь як у виробленні стратегії та пріоритетів розвитку свого міста, так і у вирішенні нагальних проблем. Є такий вислів, який мені дуже подобається: влада без зловживань втрачає свою привабливість. Вдумайтесь, як це відповідає реаліям нашої країни…

Насамкінець зазначу, що я люблю своє місто та поважаю його керівників. I все, про що йшлося вище, не стосується когось персонально. Упевнений, що Київ має стати справді європейським містом. I тоді з гордістю можна буде казати будь-кому: «Приїжджайте в Київ. Я також управляю процесами у своєму місті».