Матеріали круглого столу «Погляд оптимістів на «гарячі» українські проекти

На жаль, мало кого у нашій вітчизні сьогодні визнають пророком. Тож і на цьому зібранні у скепсисі не було нестачі. Зокрема, висловлювалися навіть думки про те, що тиск знизу на політиків та чиновників — то лише абстракція. Втім лідер відомої бізнесової спілки «Нова формація» В’ячеслав Кредисов наголосив на тому, що в Україні існують впливові громадські організації, визнані на політичному ринку країни. Однак він пропонує їм ставити виключно реалістичні цілі й пригадує досвід своєї недавньої роботи на посаді заступника міністра оборони. Тоді, говорить Кредисов, «щодня надходило звернень з різних організацій громадян не менше 10, і об’єктивно можна сказати, що в тому разі, коли вноситься якась невиконувана пропозиція, то її відкладають. А якщо надходить пропозиція, яку можна реалізувати, то до неї ставляться дуже позитивно». Кредисов радить громадським організаціям дещо зменшувати кількість цілей, які ставляться перед собою («одну, дві конкретні, які можна досягнути»). Зокрема, наприклад, створити раду громадських організацій при голові Верховної Ради. Він також охарактеризував уряд і його апарат як міцну організацію, яка завжди потужно — і раніше, і тепер — захищається від усіх пропозицій, які до неї надходять І, на його думку, не варто ставати у відносинах з нею в позу ментора, якого усі мають слухати, — це ні до чого не призведе. Натомість Кредисов пропонує бізнесу та громадськості відпрацювати процедури та формули постійних робочих стосунків громадських організацій на рівні уряду та міністерств. При цьому він не погоджується з Бойком, який наполягає на тому, що перший крок до реформування суспільних відносин мають зробити саме політики та чиновники. «Не вірно думати, що там (в уряді. — Авт. ) хтось знає, що ми тут з вами існуємо, — наголошує екс-заступник міністра і додає: — Перший крок завжди мають робити громадські організації. У них завжди об’єднуються соціально активні люди, які мають що сказати. І нинішній наш круглий стіл — це саме перший крок. Ми не чекаємо, поки до нас хтось прийде».