В попередньому пості ми ознайомились з деякими урбаністичними / ревіталізаційними європейськими проектами, які надихнули нове життя в занедбані та нераціонально використовувані промислові території.
Київ має безмежну індустріальну спадщину і не є унікальним в тому, що промислові підприємства під впливом багатьох чинників закриваються. Але наше Місто – одне з небагатьох, де закинуті промзони знаходяться так близько до центру, а займають вони, до речі, більше третини території Києва. Деяким промзонам – на Подолі, Куренівці (з припортовою спеціалізацією), Печерську (з військовою спеціалізацією) – вже кілька століть, деякі – на Лук’янівці, Деміївці -виникли у другій половині ХІХ-го століття…
В містах Європи та Америки ревіталізація занедбаних промислових об’єктів почалась ще років 30 тому, в Україні ж (зокрема, і в Києві) цей процес «набирає обертів» лише останні кілька років, але за разними підрахунками в Столиці кожен третій квадратний метр комерційної нерухомості великих торгівельно-розважальних та офісних центрів було введено в експлуатацію на основі реконструкції старих промислово-складських будівель.
Ревіталізація нерідко стає стимулом / мотивацією для стартапів, малого та середнього підприємництва, для виробничих експериментів, про що йтиметься нижче. З точки зору бізнесу, ревіталізація є досить ефективним інструментом управління нерухомістю, який використовує оптимальні способи монетизації колишніх промислових споруд.
Слід зазначити, що одним з містобудівних трендів у світі, а останнім часом і в Україні, стає – перетворення занедбаних промислових зон в житлову забудову. У Києві і на його околицях, наприклад, знаходиться близько 1800 гектарів територій покинутих і напівпокинутих промислових зон, де не було шкідливого виробництва і які можуть бути використані під житлове будівництво. На сьогоднішній день близько 100 гектарів старих промзон вже забудовані житлом, а потенціал освоєння таких територій під житлове будівництво коливається від 20 до 30 млн. м2 (300-400 тис. квартир), тож – «непочатий край роботи» для креативних девелоперівJ.
Нарешті, настав час ознайомитись з деякими найбільш цікавими, як успішно реалізованими, так і потенційними київськими проектами ревіталізації, – поїхали:
Найбільшими за площею такими об’єктами є:
✓ ТЦ «Большевик» (70 тисяч м2 на місці одноіменного машинобудівного заводу);
✓ Арт-завод «Платформа» (біля 65 тисяч м2). Колишній Дарницький шовковий комбінат відвідали вже більше 3 000 000 осіб. Головним резидентом простору залишається Ulichnaya Eda – спільнота людей, які «промоутять» нову культуру їжі, проводячи щомісяця різноманітні тематичні фестивалі;
✓ ТК «Ашан-променада» (63 тисяч м2 на місці заводу «Електронмаш»);
✓ Kyiv Food Market на території заводу «Арсенал» – також є прикладом успішної ревіталізації. Під час реконструкції врахували технічну документацію і консультації істориків, тож збережено первісний вигляд цехів, а будівля, у підсумку, пережила мінімальні втручання та зібрала кращих рестораторів Києва;
✓ Клуб Closer – розташувався в старій промисловій частині Подолу (будівля колишньої електропідстанції) – успішність проекту доводить той факт, що практично щороку Closer потрапляє то в один, то в інший Топ кращих клубів Європи;
✓ «Мистецький арсенал». Київський арсенал – найстаріше промислове підприємство в місті, засноване майже 200 років тому для потреб оборонпрому. Сьогодні один з колишніх збройових складів став головним центром офіційного українського мистецтва;
✓ UnitCity – Технологічний парк з коворкінг для стартапів, електромобілями, альтернативною зоною для айтішників на місці старого мотоциклетного заводу – «місто в місті» зі своїми кафе, тренажерними залами, майданчиками для виступів і навіть житловим кварталом – побудований за принципом зеленого будівництва – з екологічних матеріалів, з енергозберігаючими системами і своєю інфраструктурою збирання і переробки сміття;
✓ Річковий вокзал – на жаль, вже давно повноцінно не «працює за фахом». Але тепер тут – не просто транспортний хаб, а й арт-простір, і майданчик для виступів і кінопоказів, і навіть лаунж-зона на балконі біля колишнього кабінету начальника вокзалу. І, звичайно, величезний фудкорт «Бухта Food Station» – «родзинка» його дизайну – контейнери для водних перевезень;
✓ Пивзавод Ріхерта.
У середині XIX-го століття Броварня на Куренівці давала біля 30 тис. пляшок пива на рік, пізніше у стінах колишньої броварні працювали різні промислові структури… Сьогодні ж будівля простоює, хоча вже з’явились проекти її ревіталізації – щоб зберегти видатний об’єкт культурної спадщини від руйнування, запропоновано перетворити колишній пивзавод в привабливий суспільно-культурний багатофункціональний простір.
✓ Проект реконструкції Нижнього і Верхнього Валів на Подолі передбачає виведення річки Глибочиці, яку півтора століття тому «загнали» до старого колектору, на поверхню. Для цього навіть не потрібно руйнувати старий колектор або розривати бульвар посеред Валів. Досить зробити Верхній Вал пішохідним і створити уздовж нього нове русло Глибочиці.
Так що, як бачимо, – «повернути до життя» можна і старі стіни, вклавши в них любов до рідного Києва, бажання поділитись своєю фантазією і майстерністю з усім світом і доказати, що і ми «не пасемо задніх»!
